Художні штучки. Техніки живопису. Пастель

Пастель (з лат. pasta – тісто) – група художніх матеріалів, які використовують в графіці та живописі. Зазвичай випускається у вигляді крейдочок або олівців без дерев'яної оправи. Техніка пастелі з'явилася доволі давно. Її корені проростають із часів, коли в якості художніх матеріалів застосовували сепію, вугілля та сангіну.

Види пастельних технік

Пастель буває "сухою", масляною та восковою. Масляна пастель складається зі спресованого пігменту та лляної олії в якості основи. Воскова пастель за основу має високоякісний віск. "Суха пастель" не містить ні олії, ні воску, виготовляється методом пресування, може використовуватися і в навчальних, і вже в художніх роботах. Часто в техніці "сухої" пастелі застосовують прийом розтушовування, який надає зображенню ефект м'яких переходів.

Існує 2 основних види "сухої" пастелі: тверда і м'яка. М'які крейдочки складаються із пігменту і незначної кількості в’яжучої речовини. Вони підходять для широких насичених штрихів. Тверда пастель в своєму складі містить більше в'яжучого і, таким чином, є менш крихкою. Нею зручно проробляти як дрібні деталі, так і заштриховувати великі площі.

Папір для пастельної техніки

Для того, щоб пігмент не осипався, в техніці пастелі використовують рельєфний шорсткуватий папір. Колись в давнину майстри малювали навіть на замші. Серед сучасних матеріалів для пастелі використовують три основних види поверхонь: наждачний папір, пастельна дошка, оксамитовий папір. Також інколи використовують акварельний папір, додаючи йому тон кавою чи чаєм. Здебільшого, у пастельному живописі використовують кольоровий папір. Він покращує вигляд роботи, виділяючи насиченість  основних барв.

                                

Внесення виправлень, фіксування зображення

Зазвичай, виправлення вносять на початкових стадіях рисунка, використовуючи для цього пензлі з жорсткою щетиною. Тут важливим аспектом є положення полотнища. Рекомендовано, щоб воно було вертикальним. Таким чином пігмент не буде осипатися на малюнок і одразу змітатиметься вниз. Також можна спробувати використати шматок білого хліба (але не у випадку із наждачним чи оксамитовим папером), або гумку чи лезо (для тонких ліній).

Щоб захистити пастельний малюнок від змазування чи осипання, його потрібно зафіксувати.Для цього можна скористатися звичайнісіньким лаком для волосся або ж спеціальним закріплювачем. Після фіксування, малюнок дещо втрачає свою пастельність, а кольори стають значно глибшими.

Хавова Н. Пастель

Осінні міські пейзажі Леоніда Афремова

http://afremov.com/

Цифрова графіка "Cats" від Aроfiss

Художні штучки. Техніки живопису. Фреска

Фреска  — малярство по вологій штукатурці, техніка із роду настінного живопису. З італійської мови affresco означає свіжий. Виконання фресок  за своєю суттю є протилежною до  техніки «а секко» -розпису по сухому. Сьогодні фрескою називають не лише вид настінний малярства, незалежно від техніки виконання та використовуваних матеріалів, а й витвори мистецтва - результати роботи художника у цій техніці. 

Фреска вважається чи не найстарішим видом живопису. Настінні малюнки були відомі людству ще із 2 тис. до н.е. Натомість використання вапна як матеріалу-основи - розпочалося вже з 4 ст.до н.е. Вапно обов’язково повинно було бути вологим. У якості фарб спочатку застосовували пігментовані мінерали, на території Древньої Русі додавали до фарби яйце та рослинні та тваринні клеї. Фарби наносилися на вологе  вапно, утворюючи тиньк.

Стилі виконання фрески в різні часи залежали від тенденцій у мистецтві загалом. Зокрема виділяють основні:давньоримські фрески (перший, другий, третій, четвертий стилі), візантійські фрески, каталонські фрески, європейські середньовічні фрески, буддистські фрески, новомексиканські стінописи. 
В епоху Відродження міра майстерності художника визначалася його фресковими творами. 

Мікеланджело. Розпис Сикстинської капели

Натюрморт (фреска з Помпей). 63-79 год, Неаполь. Національная галерея Каподимонте

Художні штучки. Техніки живопису. Масляний живопис

Техніки живопису – це поєднання художніх засобів та матеріалів, необхідних для створення живописного сюжету.

Серед класичних технік живопису вирізняють: настінний, темперний, акварельний живопис, енкаустику тощо. З середини XV ст. стає доволі популярною техніка масляного живопису, а з XX ст. починають виготовлятися фарби на основі синтетичних складових, наприклад акрилові фарби.

Також до живописних технік можна віднести гризайль, туш, емаль, гуаш, гратаж, фреску, пастель та восковий живопис.

     Живопис Justyna Kopania

Масляний живопис

Масляний живопис – різновид художньої техніки з використанням фарб на органічній олії, яка здатна добре сохнути і утворювати тривалі плівки на поверхні. В основі таких фарб лежить кольоровий пігмент, який "плаває" у олійному середовищі. Таким середовищем може бути олія льону, олія волоського горіха, конопляна або макова олія, а також оліфа (термічно оброблена олія).

Завдяки своїй мінливій густині, якою можна керувати за допомогою розчинників, масляний живопис дає художнику змогу малювати в найрізноманітніших стилях. Його можна використовувати і в техніках, де потрібні тоненькі напівпрозорі шари фарби, і коли потрібні товсті грубі мазки. Пошаровість масляного живопису по-суті є його вагомою особливістю. Це проявляється в потребі одного шару фарби висохнути перед тим, як на полотно чи іншу поверхню буде наноситися наступний шар. Таким чином наноситься 2-3 фарбові шари. Відповідно, й час виконання роботи коливається від кількох днів до кількох тижнів. Звісно, відомі випадки, коли полотна малювалися десятиріччями. Але, очевидно, це вже справа художнього задуму.

Shin Jong Siк (акварель)

Глізаль (лесирування)

Лесировка (від нім. Lasierung - глазур), глізаль або Глейз (від англ. Glaze - глазур, глянець) - техніка отримання глибоких переливчастих кольорів за рахунок нанесення напівпрозорих фарб поверх основного кольору. 

Кольори одержувані при нанесенні напівпрозорих фарб один на одного
Техніка широко використовується як у живописі, так і при оформленні кімнат, фарбуванні виробів.

За своєю суттю , техніка рельєфної  лесировки це робота пастоподібною , густою фарбою по полотну, на якому вже є шар фарби. Вони повинні надалі просвічуватися крізь верхній (лесуючий ) шар .

Наносять цей шар мастихіном або пензлем на будь-яку зернисту поверхню - папір , полотно . Фарба використовується для техніки глізаль повинна бути дуже густою , розбавлення фарби піненом не допускається. Фарба високої якості , з пониженим вмістом олії і підвищеною щільністю - ось на ці параметри варто звертати увагу при виборі фарби для рельєфної глізалі. 

 Існує інший спосіб лесирування. У ньому для роботи використовують матові і напівматові фарби. У результаті досягається інший ефект і нижній колір змінює свій відтінок. Щоб у підсумку нижні шари картини не були повністю приховані новою фарбою, художник повинен працювати сухим пензлем.

1. Малювання мастахіном на холсті

2. Коли потрібно одержати більш чіткі лінії, варто використовувати плоский пензель зі свинячою щетиною

Кислотні ілюстрації від художника Diego L. Rodriguez.

“Вибух кольорів“. Стріт арт художника David Walker.

Уроки малювання аквареллю. Послідовно і захопливо

Школа правопівкульного малювання для дорослих "ІНДІГО" пропонує уроки малювання аквареллю.

"А ви ніколи не пробували малювати аквареллю?
Або, може бути, Ви малювали фарбами, і у вас нічого не виходило?
Давайте почнемо разом!"

http://2paint.ru/akvarel1.html

Цікавинки про художні штучки

Вітання всім! Сьогодні розпочинаю публікувати різні цікавинки із портфеля художника. Про історію мистецтва, про стилі і техніки в образотворчому мистецтві, про матеріали для мистців, а також піканті чутки про життя Арт-истів.